Днями подивився стрім, що розмістив Олександр Шевченко. І виник буревій емоцій...

Ну #курканесучка! Ну як так?! 👉 Вбитий "в свободець" напрямок на Набережній – перетворили на зразкову дорогу! Зробили. Шість років тримається!!! 👉 А стійку автостраду по Івасюка – щороку по кілька разів латають. Що це за #трахтібідохтібідох?!

Там що: клімат не той? Чи інакші вантажівки їздять? Ъ [ять] Обидві дороги – об'їзні одного міста, обидві – практично однаково навантажені, вірно? То в чім справа?!

Давайте конкретніше. Скільки разів (лише за цей рік) ремонтували вул.Івасюка?

💭 "Пляшкове горлечко" Івасюка-Незалежності – десь зо три рази, вірно... (Чи більше?)
А скільки часу височіли на дорожнім полотні – "карпатські гори"? Звикніться: це -радше-
явище постійне. Навіть Ґуґл памятає сліди їхнього зрізання (придивіться уважно на дорогу).

💭 Кут Івасюка-Хоткевича. Раза два, мабуть.
Місяць-півтора тому – чергові латки закатували. І що? Свіжі колії
вже проступають. Малопомітні на фото, основна – завдовжки – з автівку, глибиною – з дволітову банку. Далі "лагідні хвилі моря" тягнуться метрів на 15... І такому стану – вже кілька тижнів! Звісно, це не той свободець, що був два роки тому (виборів нема – пощо ремонтувати?).

-          Чого обурюєшся? Це ж – дрібничка.

І для бюджетних грошей – добра "ничка". За місяць – знов переробляти-муть. Кругленьку суму на витрати спишуть, премію комусь дадуть…

Становлять ці "хвилі" небезпеку на дорозі? Катастофічну – певно, ні. Але потенційну – однозначно. Шофер чи не кожного легковика, не оцінивши "рельєФу" – ризикує подерти днище. Звісно, усе буде відшкодовано (законодавство передбачило компенсацію збитків, отриманих через незадовільний стан дороги). Але платити за це буде... Ні, не мерцьо, не внєдорожний мудрко з власної кишені, ні. Але ми з вами – бюджет міста.

То я вже вкотре замислююсь: а нахіба нам тре' оті вишиванці, які лиш видимість роботи твартворять?! Ще й десятки тисяч собі на премії гребуть! Пощо нам "тото"???

Шофери кажуть: як барахлить машина – треба міняти прокладку... між кермом і сидінням. Слушно, еге ж?

А як когось влаштовує "діяльність" тих "паТРІотів" – ок, я не проти: можете створити бл'агодійний фонд і попід-тримати свій трипальц за #команду. (Хтось пса в хаті тримає, хтось – щура, у кожного свої захоплення). Але громада міста не мусить потерпати через чиїсь "здорові" симпатії.

До слова про гроші. Все, що роблять: як Шевченко, так і Марцінків оплачене нами (з бюджетних коштів). При цьому: Ш дякує платникам податків. М замовляє нашим коштом (соц.реклама) білборди, з яких пояснює, що ми повинні дякувати йому (наче це не ми, а він з трипальцем усе профінансував власним коштом).

Та не шкода подяк, але чому це так?? Чомусь дорога імені Шевченка – шостий рік(!) тримається; а та, що віддана під трипальц – за щораз латається?

Тож поки місце "шофера" ще тимчасово зайняте – цікаво: скільки вкЛадено в оту "золоту" дорогу за час трип-панування? Скільки порушень (незадовільний стан дорожнього покриття) зафік-сували патрульні полі-це-не-йаї? Запит – у роботі.

-          Наївняк! Ти думаєш, вони не прикриють трип-кОманду? Напишуть, що "гармошок" не помітили. Закладемось?

Дочекаємось офіційних документів. Заодне – зробимо відомим того М~Д~К~, який мав би усе полагодити й відповісти за регулярний "свободець". (Ви ж памятаєте: у кожної проблеми – є прізвище й ім'я!)

До речі, про дорожний свободець – читайте тут. А про повний... ось тут.

Продовжимо шукати крайніх і вимагати полагодження. Долучайтесь! Разом зможемо – більше.

Павло Теличко.

Розповім друзям

Павло Теличко